Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти
СХВАЛЕНО ЗАТВЕРДЖЕНО
Протокол засідання педагогічної ради 23.09.2021 №3 Наказ №133-о від 23.09.2021
ПОЛОЖЕННЯ про внутрішню систему забезпечення якості освіти Нижньоселищенського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Хустської міської ради Закарпатської області
1. Загальні положення
1.1. Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти Нижньоселищенського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Хустської міської ради Закарпатської області розроблено відповідно до вимог ст.41 Закону України «Про освіту», наказу МОН № 1480 від 30.11.2020 року «Про затвердження Методичних рекомендацій з питань формування внутрішньої системи забезпечення якості освіти у закладах загальної середньої освіти», Статуту закладу.
1.2. Метою внутрішньої системи забезпечення якості освіти є постійне послідовне підвищення якості освіти; допомога учасникам освітнього процесу в отриманні якісних освітніх послуг; формування довіри громадськості до закладу освіти, позитивного іміджу закладу; створення в закладі сучасного освітнього середовища.
1.3. Внутрішня система забезпечення якості освіти Нижньоселищенського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Хустської міської ради Закарпатської області включає:
1.3.1. Правила, критерії і процедури оцінювання освітнього середовища закладу освіти.
1.3.2. Правила, критерії і процедури оцінювання здобувачів освіти.
1.3.3. Правила, критерії і процедури оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників.
1.3.4. Правила, критерії і процедури оцінювання управлінської діяльності керівника (заступників керівника).
2. Стратегія та процедури забезпечення якості освіти
2.1. Стратегія забезпечення якості освіти базується на наступних принципах:
2.1.1. Дитиноцентризм. Головним суб’єктом, на якого спрямована освітня діяльність закладу освіти, є дитина.
2.1.2. Освіта, яка передбачає самостійність у виборі форм і методів навчання, визначення стратегії і напрямів розвитку закладу освіти, які відповідають нормативно-правовим документам, Державним стандартам загальної середньої освіти.
2.1.3. Цілісність системи управління якістю. Усі компоненти діяльності закладу освіти взаємопов’язані, це створює взаємозалежність між ними.
2.1.4. Постійне вдосконалення. Розбудова внутрішньої системи забезпечення якості освітньої діяльності та якості освіти – це постійний процес, за допомогою якого відбувається вдосконалення освітньої діяльності, підтримується дієвість закладу, забезпечується відповідність змінам у освітній сфері, створюються нові можливості.
2.1.5. Вплив зовнішніх чинників. Система освітньої діяльності у закладі освіти не є замкнутою, на неї безпосередньо впливають зовнішні чинники – засновник, місцева громада, освітня політика держави.
2.1.6. Гнучкість і адаптивність. Система освітньої діяльності змінюється під впливом сучасних тенденцій розвитку суспільства. 2.2. Основними напрямами вивчення якості освітньої діяльності закладу освіти є:
2.2.1. Освітнє середовище закладу освіти (безпечні умови навчання та праці; створення освітнього середовища, вільного від будь-яких форм насильства та дискримінації; формування інклюзивного, розвивального та мотивуючого до навчання освітнього простору).
2.2.2. Система оцінювання здобувачів освіти (відкрита, прозора та зрозуміла для здобувачів освіти системи оцінювання їх навчальних досягнень; внутрішній моніторинг результатів навчання кожного здобувача освіти; формування відповідальності за результати свого навчання).
2.2.3. Педагогічна діяльність педагогічних працівників закладу освіти (ефективність планування педагогічної діяльності, використання сучасних освітніх підходів до організації освітнього процесу з метою формування ключових компетентностей здобувачів освіти; постійне підвищення рівня професійної компетентності та майстерності; співпраця зі здобувачами освіти, їх батьками чи іншими законними представниками; організація педагогічної діяльності та навчання здобувачів освіти на засадах академічної доброчесності).
2.2.4. Управлінські процеси закладу освіти (стратегія розвитку та система планування діяльності закладу, моніторинг виконання поставлених цілей і завдань; формування відносин довіри, прозорості, дотримання етичних норм; ефективність кадрової політики та забезпечення можливостей для професійного розвитку; наявності інформаційних систем для ефективного управління закладом освіти; організація освітнього процесу на засадах людиноцентризму, прийняття управлінських рішень на основі конструктивної співпраці, взаємодії закладу освіти з місцевою громадою; політика академічної доброчесності).
2.3. Основні процедури вивчення якості освітньої діяльності та якості освіти закладу:
2.3.1. Система внутрішніх моніторингів якості освітньої діяльності та якості освіти.
2.3.2. Самооцінювання якості освітньої діяльності та якості освіти.
2.3.3. Система оцінювання навчальних досягнень учнів.
2.3.4. Професійне зростання керівних та педагогічних працівників.
2.3.5. Забезпечення публічності інформації про діяльність закладу освіти.
2.3.6. Забезпечення академічної доброчесності у діяльності педагогічних працівників і здобувачів освіти.
2.3.7. Запобігання та протидія булінгу.
2.4. Індикатори для оцінювання якості освітньої діяльності можуть бути кількісно-якісними й описовими.
2.5. Для вивчення якості освітньої діяльності у закладі існують такі методи збору інформації та інструменти (додаток 1):
2.5.1. Опитування (анкетування учасників освітнього процесу, індивідуальне та групове інтерв’ю, фокус-групи з обговорення нагальних питань).
2.5.2. Вивчення документації (річний план роботи, протоколи засідань педагогічної ради, класні журнали тощо). 2.5.3. Моніторинг (навчальних досягнень здобувачів освіти, педагогічної діяльності, управлінських процесів, освітнього середовища).
2.5.4. Спостереження (за освітнім середовищем, навчальним заняттям).
2.5.5. Аналіз даних та показників, які впливають на освітню діяльність: (система оцінювання навчальних досягнень учнів, підсумкове оцінювання учнів, фінансування закладу освіти, кількісно-якісний кваліфікаційний склад педагогічних працівників).
2.6. Результати моніторингових досліджень можуть узагальнюватись в описовому, кількісно-якісному, графічному та комбінованому вигляді: у схемах, діаграмах, висвітлюватися в аналітично-інформаційних матеріалах; за результатами моніторингу розробляються рекомендації, приймаються управлінські рішення щодо планування та корекції роботи; дані моніторингу можуть використовуватись для обговорення на засіданнях методичних спільнот вчителів, нарадах при директорові, засіданнях педагогічної ради.
3. Правила, критерії і процедури оцінювання освітнього середовища закладу освіти
3.1. Правила оцінювання освітнього середовища закладу освіти:
3.1.1. Забезпечення комфортних і безпечних умов навчання та праці.
3.1.2. Створення освітнього середовища, вільного від будь-яких форм насильства та дискримінації.
3.1.3. Формування інклюзивного, розвивального та мотивуючого до навчання освітнього простору.
3.2. Критерії оцінювання освітнього середовища:
3.2.1. Приміщення і територія закладу є безпечними і комфортними для навчання та праці.
3.2.2. Заклад освіти забезпечений навчальними та іншими приміщеннями з відповідним обладнанням, що необхідне для реалізації освітньої програми.
3.2.3. Здобувачі освіти та працівники закладу освіти обізнані з вимогами охорони праці, безпеки життєдіяльності, пожежної безпеки, правилами поведінки в умовах надзвичайних ситуацій і дотримуються їх.
3.2.4. Працівники обізнані з правилами поведінки в разі нещасного випадку зі здобувачами освіти та працівниками закладу чи раптового погіршення їх стану здоров’я і вживають необхідних заходів у таких ситуаціях.
3.2.5. Створення умов для харчування здобувачів освіти, працівників.
3.2.6. Створення умов для безпечного використання мережі Інтернет, формування навичок безпечної поведінки в Інтернеті.
3.2.7. Здійснення адаптації та інтеграції здобувачів освіти до освітнього процесу, професійної адаптації працівників. 3.2.8. Планування та реалізація заходів щодо запобігання будь-яким проявам дискримінації, булінгу, протидія проявам булінгу, іншому насильству, дотримання порядку реагування на їх прояви.
3.2.9. Правила поведінки учасників освітнього процесу в закладі забезпечують дотримання етичних норм, повагу до гідності, прав і свобод людини.
3.2.10. Облаштування приміщень закладу з урахуванням принципів універсального дизайну та/або розумного пристосування.
3.2.11. Застосування методик та технологій роботи з дітьми з особливими освітніми потребами.
3.2.11. Співпраця з батьками дітей з ООП, інклюзивно-ресурсним центром щодо залучення їх до підтримки дітей під час освітнього процесу.
3.2.12. Освітнє середовище мотивує здобувачів освіти до оволодіння ключовими компетентностями та наскрізними уміннями, ведення здорового способу життя.
3.2.13. Створення простору інформаційної взаємодії та соціально-культурної комунікації учасників освітнього процесу.
3.3. З метою оцінювання освітнього середовища закладу освіти використовуються такі методи збору інформації: спостереження за освітнім середовищем (додаток 5), опитування: анкетування педагогічних працівників (додаток 2), анкетування здобувачів освіти (додаток 3), батьків (додаток 4), вивчення документації (додаток 7), інтерв’ю з практичним психологом (додаток 8).
4. Правила, критерії і процедури оцінювання здобувачів освіти
4.1. Правила оцінювання здобувачів освіти:
4.1.1. Наявність відкритої, прозорої і зрозумілої для здобувачів освіти системи оцінювання їх навчальних досягнень.
4.1.2. Застосування внутрішнього моніторингу, що передбачає систематичне відстеження та коригування результатів навчання кожного здобувача освіти.
4.1.3. Спрямованість системи оцінювання на формування у здобувачів освіти відповідальності за результати свого навчання, здатності до самооцінювання.
4.2. Критерії оцінювання системи оцінювання здобувачів освіти:
4.2.1. Здобувачі освіти отримують від педагогічних працівників інформацію про критерії, правила та процедури оцінювання навчальних досягнень.
4.2.2. Система оцінювання сприяє реалізації компетентнісного підходу до навчання.
4.2.3. Здобувачі освіти вважають оцінювання результатів навчання справедливими і об’єктивними.
4.2.4. У закладі здійснюється аналіз результатів навчання здобувачів освіти.
4.2.5. У закладі впроваджується система формувального оцінювання.
4.2.6. Заклад сприяє формуванню в здобувачів освіти відповідального ставлення до результатів навчання.
4.2.7. Забезпечення самооцінювання та взаємооцінювання здобувачів освіти.
4.3. Оцінювання результатів освітньої діяльності здобувачів освіти здійснюється з урахуванням компетентнісного підходу до навчання, в основу якого покладено розвиток ключових компетентностей через ціннісні орієнтири.
4.4. Оцінювання передбачає врахування рівня досягнень учня, його траєкторію індивідуального розвитку.
4.5. Оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти здійснюється за критеріями оцінювання навчальних досягнень учнів, затверджених Міністерством освіти і науки України.
4.6. При виконанні обов’язкового виду роботи вчитель може розробляти критерії оцінювання навчальних досягнень учнів, які ґрунтуються на критеріях, затверджених МОН, і враховують особливості вивчення теми, освітню програму закладу, компетентнісний підхід до викладання предмета, форму проведення заняття. Критерії оцінювання, розроблені вчителем, затвердження не потребують. Критерії оцінювання здобувачів освіти оприлюднені на сайті закладу.
4.7. Інформація про критерії оцінювання доводиться до відома здобувачів освіти в різних формах (усній, шляхом розміщення на інформаційному стенді в класі, через інтерактивну інтернет - платформу, інші види комунікації).
4.8. З метою відстеження особистісного розвитку учнів, набуття ними навчального досвіду і компетентностей застосовується формувальне оцінювання.
4.9. Формувальне оцінювання здійснюється за алгоритмом:
4.9.1. Формування об’єктивних і зрозумілих для учнів навчальних цілей.
4.9.2. Залучення учнів до спільної (учитель-учень) розробки критеріїв оцінювання.
4.9.3. Забезпечення активної участі учнів у процесі пізнання.
4.9.4. Забезпечення можливості й уміння учнів аналізувати власну діяльність (рефлексія).
4.9.5. Коригування спільно з учнями підходів до навчання з урахуванням результатів оцінювання.
4.10. Видами оцінювання навчальних досягнень учнів є формувальне, тематичне, семестрове, річне оцінювання та державна підсумкова атестація. Тематичному оцінюванню навчальних досягнень підлягають основні результати вивчення теми (розділу). Тематична оцінка виставляється на підставі результатів опанування учнями матеріалу теми впродовж її вивчення з урахуванням поточних оцінок, різних видів навчальних робіт (практичних, лабораторних, самостійних, творчих, контрольних робіт) та навчальної активності школярів. Перед початком вивчення чергової теми всі учні мають бути ознайомлені з тривалістю вивчення теми (кількість занять); кількістю й тематикою обов'язкових робіт і термінами їх проведення; умовами оцінювання. Оцінка за семестр виставляється за результатами тематичного оцінювання, за рік – на основі семестрових оцінок.
4.11. З метою вивчення системи оцінювання здобувачів освіти у закладі використовуються такі методи збору інформації: анкетування здобувачів освіти (додаток 3), батьків (додаток 4), педагогічних працівників (додаток 2), спостереження за проведенням навчальних занять (додаток 5), вивчення документації (додаток 7).
5. Правила, критерії і процедури оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників
5.1. Правила оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників:
5.1.1. Ефективність планування власної педагогічної діяльності, використання сучасних освітніх підходів до організації освітнього процесу з метою формування ключових компетентностей здобувачів освіти.
5.1.2. Постійне підвищення професійного рівня педагогічної майстерності.
5.1.3. Налагодження співпраці зі здобувачами освіти, їх батьками, працівниками закладу.
5.1.4. Організація педагогічної діяльності та навчання здобувачів освіти на засадах академічної доброчесності.
5.2. Критерії оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників:
5.2.1. Планування власної педагогічної діяльності, аналіз її результативності.
5.2.2. Застосування освітніх технологій, спрямованих на формування ключових компетентностей, практичних умінь здобувачів освіти.
5.2.3. Участь у формуванні та реалізації індивідуальної освітньої траєкторії для здобувачів освіти.
5.2.4. Створення та/або використання освітніх ресурсів (електронні презентації, відеоматеріали, методичні розробки, вебсайти, блоги тощо).
5.2.5. Використання інформаційно-комунікаційних технологій в освітньому процесі.
5.2.6. Формування, забезпечення власного професійного розвитку і підвищення кваліфікації, у тому числі щодо методики роботи з дітьми з особливими освітніми потребами.
5.2.7. Здійснення педагогічними працівниками інноваційної освітньої діяльності, участь в освітніх проєктах, робота у якості освітнього експерта. 5.2.8. Запровадження педагогіки партнерства.
5.2.9. Співпраця з батьками здобувачів освіти з питань організації освітнього процесу, забезпечення зворотнього зв’язку.
5.2.10. Існування практики педагогічного наставництва та інших форм професійної співпраці.
5.2.11. Дотримання під час провадження педагогічної та наукової (творчої) діяльності академічної доброчесності.
5.2.12. Сприяння педагогічними працівниками дотримання академічної доброчесності здобувачами освіти.
5.3. Процедура оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників включає в себе атестацію та сертифікацію:
5.3.1. Атестація педагогічних працівників (чергова, позачергова) здійснюється відповідно до Типового положення про атестацію, затвердженого наказом МОН України від 06.10.2010 №930 та змін до Типового положення, затверджених наказами Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 20.11.2011 №1473, Міністерства освіти і науки України від 08.08.2013 №1135.
5.3.2. Сертифікація педагогічних працівників відбувається на добровільних засадах виключно за його ініціативою.
5.3.3. Оцінювання педагогічних працівників відбувається згідно опису професійних компетентностей вчителя відповідно до кваліфікаційних категорій педагогічних працівників (пункт 7 Професійного стандарту за професіями "Вчитель початкових класів закладу загальної середньої освіти", "Вчитель закладу загальної середньої освіти", "Вчитель з початкової освіти (з дипломом молодшого спеціаліста)”, затвердженого наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства від 23.12.2020 року № 2736.)
5.4. З метою вивчення та оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників використовуються такі методи збору інформації: вивчення документації (календарні плани, електронні освітні ресурси, протоколи засідань педагогічних рад, накази керівника з основної діяльності, портфоліо педагога, річний план роботи, свідоцтва та сертифікати про підвищення кваліфікації, публікації) (додаток 7); спостереження за проведенням навчальних занять (додаток 5), опитування: анкетування учнів (додаток 3), батьків (додаток 4), педагогічних працівників (додаток 2).
6. Правила, критерії і процедури оцінювання управлінської діяльності керівника (заступників керівника)
6.1. Правила оцінювання управлінської діяльності керівництва (керівника та заступників керівника):
6.1.1. Наявність стратегії розвитку та системи планування діяльності закладу освіти; моніторинг виконання поставлених цілей і завдань.
6.1.2. Формування відносин довіри, прозорості, дотримання етичних норм.
6.1.3. Ефективність кадрової політики та забезпечення можливостей для професійного розвитку педагогічних працівників.
6.1.4. Організація освітнього процесу на засадах дитиноцентризму, прийняття управлінських рішень на основі конструктивної співпраці учасників освітнього процесу, взаємодія закладу освіти з місцевою громадою.
6.1.5. Формування та забезпечення реалізації політики академічної доброчесності.
6.2. Критерії оцінювання управлінської діяльності керівництва (керівника та заступників керівника):
6.2.1. Запровадження в закладі стратегії розвитку, спрямованої на підвищення якості освітньої діяльності.
6.2.2. Річне планування та відстеження діяльності закладу здійснюється відповідно до стратегії його розвитку та з урахування освітньої програми.
6.2.3. Здійснення самооцінювання освітньої діяльності на основі стратегії (політики) і процедур забезпечення якості освіти.
6.2.4. Планування та здійснення заходів щодо утримання у належному стані будівель, приміщень, обладнання.
6.2.5. Створення психологічно комфортного освітнього середовища, яке забезпечує конструктивну взаємодію здобувачів освіти, педагогічних та інших працівників закладу та взаємну довіру.
6.2.6. Прозорість і відкритість діяльності.
6.2.7. Здійснення кадрової політики керівником закладу відповідно до штатного розкладу та освітньої програми.
6.2.8. Створення системи матеріального й морального заохочення педагогічних працівників з метою мотивації до саморозвитку, підвищення рівня освітньої діяльності, здійснення інноваційної діяльності.
6.2.9. Сприяння підвищенню кваліфікації педагогічних працівників.
6.2.10. Створення умов для реалізації прав і обов’язків учасників освітнього процесу.
6.2.11. Урахування пропозицій учасників освітнього процесу в прийнятті управлінських рішень. Створення умов для розвитку громадського самоврядування.
6.2.12. Запровадження та підтримка педагогіки партнерства між усіма учасниками освітнього процесу.
6.2.13. Врахування вікових особливостей здобувачів освіти, їх освітніх потреб при складанні режиму роботи закладу, розкладу занять.
6.2.14. Створення умов для реалізації індивідуальних освітніх траєкторій здобувачів освіти.
6.2.15. Упровадження політики академічної доброчесності.
6.2.16. Формування в учасників освітнього процесу негативного ставлення до корупції.
6.3. Процедура оцінювання управлінської діяльності керівництва включає атестацію та інституційний аудит:
6.3.1. Атестація керівних кадрів закладу освіти здійснюється відповідно до Типового положення про атестацію педагогічних працівників України, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 06.10.2010 №930 та змін до Типового положення, затверджених наказами Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 20.11.2011 №1473, Міністерства освіти і науки України від 08.08.2013 №1135.
6.3.2. Інституційний аудит проводиться відповідно до Порядку проведення інституційного аудиту закладів загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 09.01.2019 №17.
6.4. З метою вивчення та оцінювання управлінської діяльності керівника (заступників керівника) використовуються такі методи збору інформації: спостереження за освітнім середовищем (додаток 6), анкетування педагогічних працівників (додаток 2), учнів (додаток 3), батьків (додаток 4), вивчення документації (додаток 7), інтерв’ю з практичним психологом, соціальним педагогом (додаток 8), інтерв’ю з представником самоврядування (додаток 9).
7. Принципи забезпечення академічної доброчесності в закладі освіти
Принципи забезпечення академічної доброчесності в закладі освіти регулюється Положенням про академічну доброчесність Нижньоселищенського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Хустської міської ради Закарпатської області, схваленого педагогічною радою.
8. Прикінцеві положення
8.1. Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти Нижньоселищенського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Хустської міської ради Закарпатської області схвалюється педагогічною радою та затверджується керівником закладу.
8.2. Зміни та доповнення до Положення можуть бути внесені будь-яким учасником освітнього процесу за поданням до педагогічної ради. 8.3. Заклад забезпечує публічний доступ до тексту Положення через власний сайт.
